Як розмежовувати трудові і цивільно-правові договори, – полтавські фахівці
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
По питанню розмежування трудових і цивільно-правових договорів надає роз‘яснення заступник начальника ТДІзПП у Полтавській області Залізнюк Тамара Іванівна.
Відповідно до Конституції України кожен має право на працю, що передбачає можливість заробляти собі на життя роботою, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Право на працю в Україні реалізується переважно шляхом укладання трудового договору між працівником та роботодавцем.
Водночас, чимало цивільно-правових договорів теж засновані на трудовій діяльності, тому необхідно трудовий договір відрізняти від цивільно-правової угоди.
Згідно ст.21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним органом чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівнику заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Відповідно до ст. 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.
Частиною 3 статті 24 КЗпП України передбачено при зарахуванні працівника на роботу укладення трудового договору оформити наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу.
За трудовим договором працівника беруть у штат підприємства для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.
За договором підряду (що належить до договорів цивільно-правового характеру) , укладеним між власником і громадянином, останній зобов’язується за винагороду виконати для підприємства індивідуально визначену роботу. Основною ознакою, що відрізняє підрядні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Підрядник, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на свій власний ризик.
За підрядними договорами оплачується не процес праці, а її результат. Він визначається після закінчення роботи та оформлюється актами здавання-приймання виконаних робіт, на підставі яких провадиться їх оплата. Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату. У трудовій книжці не роблять запис про виконання роботи за цивільно-правовими договорами.
Стороною трудового договору може бути лише громадянин (працівник), стороною підрядного договору може бути як громадянин, так і організація. Зобов’язання працівника за трудовим договором носять особистий характер і їхнє виконання не може бути передоручено іншій особі. За цивільно-правовими угодами підрядник може передоручити виконання роботи (повністю або частково) іншим особам (субпідрядникам), якщо в самому договорі підряду немає заперечень щодо цього. Таке право надано підряднику цивільним законодавством.
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко
